П`ятниця, 16.11.2018, 11.24.16
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість

                                     ДІТИ З ОСОБЛИВИВМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.

 У процесі виховання та догляду дитини ви маєте бути уважними, спостерігаючи за відповідністю (чи невідповідністю) психофізичного розвитку її віку; відстежувати своєчасність проходження основних етапів розвитку (коли почала сиділи, вставати, фіксувати погляд, стежити за рухом іграшки, брати її  в руку, координувати рухи руки і погляду, коли зявилися агукання і лепет, перші слова тощо).
Зверніть увагу на емоційний розвиток дитини. Якщо в її поведінці вчасно не формуються такі яскраві вияви емоційного розвитку як усмішка, інтерес до обличчя людини, впізнавання близьких, адекватний відгук на вплив ззовні; спостерігається пасивність у контактах з оточенням, або, навпаки, надмірна збудливість, - це має насторожити вас. Не розцінюйте ці тривожні тенденції як прояв особливого характеру малюка.
Ви, як батьки маєте правильно розуміти суть порушення дитини, а також відповідні особливості її розвитку.
В одних випадках дитині не приділяють достатньої уваги: не розуміючи особливостей її розвитку, не вміючи знайти до неї правильний підхід, батьки виховують її стихійно, під впливом обставин. Це, звісно, призводить до  того, що вона відстає в розвитку, часто неадекватно реагує на певні вимоги.
В інших обставинах батьки надмірно опікають, оберігають від усіляких труднощів, намагаються все зробити для неї і замість неї. Вони стають очима, вухами, руками…
Відтак діти стають безпорадними і також відстають у розвитку. Термін «сліпа любов».
Ось чому ви маєте докласти максимум зусиль для фізичного, розумового та емоційного формування малюка, зважаючи на те, що процес буде тривалим і непростим.
Якщо ви будете терплячим і не квапитимете дитину, вона поступово навчиться всього.
Намагайтесь зробити так, щоб малюк постійно відчував, що спілкування з ним приносить вам радість. Так йому буде значно легше навчатися.
 
 
Поради батькам.
Якщо ваша дитина народилась не такою, як інші.
Якщо ваша дитина народилась не такою, як інші, ви, безумовно, матимете проблем більше, ніж інші батьки. Перед вами, напевно, постануть запитання, на більшість із яких не зможете знайти відповіді одразу: «Чому це сталося з моєю дитину?»,»Чи немає в тому , що сталося, нашої вини?»,»Чи можна щось зробити для того, щоб урятувати дитину, виправити відхилення?»,»Якою виросте моя дитина, як складеться її доля?», «Як жити далі?».
Такі проблеми хвилюють багатьох батьків, адже щодня на світ народжуються немовлята, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами, На них, як і на кожного малюка, чекає своя неповторна доля. Однак для того, щоб спробувати зробити його щасливим, вам необхідно реально оцінювати ситуацію і не впадати у відчай, Адже стрес через інвалідність переживають батьки, а не малята. Бо якщо дитину просто люблять усі, хто її оточує, піклується про неї, вона не усвідомлює  того, що чимось відрізняється від більшості.
Памятайте: ви не самі. За всю історію розвитку суспільства набуто цінний досвід лікування, догляду та виховання таких дітей.

 Особливості виховного процессу

Виховний процес є цілеспрямованим. Мета сучасного виховного процесу характеризується гармонією соціальних та індивідуальних цілей, завдань, співробітництвом у їх досягненні.
Процес виховання є процесом багатофакторним: на нього впливає родина, окремі педагоги, все суспільство з його виховними інститутами. Встановлено, що чим більше за своїм напрямком і змістом збігаються впливи організованої виховної діяльності й об'єктивних умов, тим успішніше здійснюється формування особистості. Особливість виховного процесу виявляється і в діяльності вихователя – керівника цього процесу, зумовленій не лише об'єктивними закономірностями. Його діяльність – це здебільшого мистецтво, що свідчить про своєрідність особистості педагога, його індивідуальність, характер тощо. Крім цього, особистість одночасно зазнає багатьох різнохарактерних впливів, накопичує позитивний і негативний досвід.
Процес виховання є тривалим, власне, безперервним процесом. Він триває все життя. При цьому змінюється лише роль і співвідношення різних виховних факторів. До школи провідну роль у вихованні відіграє родина, в роки навчання – школа, училище, вуз. З початком трудової діяльності – власна сім'я, трудовий колектив, громадські, політичні, релігійні організації. Шкільне виховання залишає найглибший слід у свідомості людини, тому що нервова система у молодому віці характеризується високою пластичністю і сприйнятливістю. Проте це не означає, що «яскравий» виховний захід здатний змінити поведінку учня. Необхідна система роботи, визначена певною виховною метою.
Безперервність виховання полягає ще й в тому , що виховні впливи діти відчувають не лише в момент реалізації виховної дії. Бувають і можливі дії («що скаже вихователь», «як відреагує колектив»), а також педагогічний наслідок. З цієї позиції і розуміють звернене до батьків відоме висловлювання А.С. Макаренка про те, що «виховання відбувається завжди, навіть тоді, коли вас немає вдома».
Процес виховання є комплексним. Особистість формується в цілому, певні риси та якості в неї розвиваються не почергово, а одразу, комплексно. Це означає, що цілі, завдання, зміст, форми і методи виховного процесу повинні підпорядковуватися ідеї цілісності формування особистості, тобто педагогічний вплив повинен мати комплексний характер. Звичайно, на певному етапі увага до вирішення тих чи інших виховних завдань може посилюватися. Усі виховні завдання в міру розвитку людини ускладнюються і поглиблюються.
Виховному процесові притаманна віддаленість результатів від моменту здійснення безпосереднього виховного впливу. Між педагогічними впливами і проявом вихованості або невихованості лежить довгий період утворення необхідних властивостей особистості. Може бути і велика варіативність результатів. У тих самих умовах останні можуть суттєво відрізнятися. Це пов'язано із значними індивідуальними відмінностями учнів, різним досвідом їх соціального формування, ставленням до виховання. Рівень професійної підготовки вихователя, його майстерність, уміння керувати виховним процесом значно впливає на хід і результати цього процесу.
Процесу виховання властива самокерованість. Його протікання здійснюється в двох напрямках: від вихователя до вихованця (прямий зв'язок), результатом чого є послідовність взаємопов'язаних виховних ситуацій; від вихованця до вихователя (зворотний зв'язок), який дозволяє будувати кожну виховну ситуацію з урахуванням результативності попередньої. Чим більше у розпорядженні вихователя зворотної інформації, тим доцільнішим стає виховний вплив.